Формування особистості дитини школі суспільстві. формування дитини


Дитина 4 року, Дитина 9 років, Насморк у дитини, Формування дитини / Среда, Ноябрь 2nd, 2016

Вплив школи на формування особистості

Формування особистості дитини школі суспільстві. формування дитиниШкола — це великий і один з найважливіших періодів у житті. Він захоплює такі моменти, як дитинство, перехідний вік і дорослішання. Безумовно, школа впливає на особистість людини, адже дитина знаходиться в суспільстві, розвивається і отримує знання. Саме тут в свідомість закладаються зачатки майбутньої особистості.

У школі є як позитивні, так і негативні моменти. Наприклад: глузування. Це невід’ємна частина будь-якого суспільного інституту, але якщо дорослі роблять це коректно або взагалі сміються подумки, і нічого не висловлюють. Діти — дуже правдиві, вони нічого не приховують, і їм навіть в голову не прийде, що те, що вони скажуть, може когось образити. Недарма кажуть, що вустами дитини глаголить істина. Старші хлопці, що знаходяться в перехідному віці, вже, скоріше, не стільки говорять образливі речі, а більше самі ображаються, через емоційну нестійкість, що виявляється в цей час. Крім того, в школі є шаблони, під які мимоволі потрапляють всі учні. Наприклад: зубрилка, спортсмен, красуня, розумник, тихоня і так далі. Потрапляючи під такі клеше, людина, вийшовши зі школи і будучи вже дорослим, може залишитися на все життя з цим образом, нав’язаним йому школою.

Але варто відзначити такі позитивні моменти, як, припустимо, спорт. У школі дитини змусять займатися фізкультурою, що природно піде на благо здоров’я учня. Потім такий предмет як «Труд», може дати дитині уявлення про те, як вести побут в дорослому житті і бути не таким безпорадним. Природно, одне з найбільш позитивних якостей в школі — це спілкування з однолітками. У хлопців завжди є друзі, і чим школа більше, тим більша ймовірність, що дитина буде не самотній. Там проводяться конкурси, змагання, канцер-реєстру, загалом все те, що може зробити з дитини нормального соціального людини.

Вся проблема формування особистості не залежить від школи так, як прийнято вважати. У дитини повинна бути сім’я, зацікавлена ​​в його справах. Тоді і кльоші, і глузування будуть не такими страшними для дитини, і школа буде тільки в радість.

Стаття прочитана тисяча двісті двадцять-два раз (a).

Більше з цієї рубрики

Більше цього автора

Сьогодні в каталозі міститься 2 статті і зареєстровано 20 авторів.

Останні коментарі

Найпопулярніше

Саме коментований

Уральська консерваторія

Уральська Державна консерваторія ім. М. П. Мусоргського — державний вищий музичний навчальний заклад, розташований в Єкатеринбурзі.
Офіційний сайт УГК ім. М. П. Мусоргського — uralconsv. org

Інтеграція школи, сім’ї та громадських інститутів у забезпеченні наступності і безперервності формування соціально-адаптивної особистості дитини

Старший методист РНПЦ «Костанай Дарина»

Модернізація сучасної системи освіти пов’язує системні зміни зі змінами соціокультурної дійсності постіндустріального суспільства. Сьогодні час вимагає особистість соціально-адаптивну, здатну жити в мінливому світі і адекватно реагувати на зміни. Зміна всіх соціокультурних парадигм не залишає осторонь формати співпраці школи, сім’ї та громадських інститутів, що складають соціокультурне середовище формування особистості дитини.

Актуальність нашого питання пов’язана з сучасними реаліями, які спричинили за собою вихід виховного компонента за рамки шкільного і сімейного виховання в соціальне середовище суспільства. На думку експертів, серед основних проблем шкільної освіти сьогодні і глобальних викликів завтрашнього дня, визначається втрата школою монополії на освіту і соціалізацію дітей. Ця ситуація спостерігається і в сімейному вихованні. Ми бачимо вирішення проблеми інтеграції виховного потенціалу школи, сім’ї та інститутів громадянського суспільства, в першу чергу — НВО.

Особливості постіндустріального суспільства свідчать про широкі і повсюдних процесах інтеграції. Найбільш яскраво це проявляється в політичних і економічних сферах життя.

Говорячи про сучасних форматах взаємодії школи, сім’ї та громадських інститутів так само більш доречно застосування терміна «інтеграція», а не «співпраця».

Словник Ожегова трактує поняття «співпраця» як спільна участь у спільній справі (спільна праця). Соціологи стверджують, що саме по собі співпраця не результативно, оскільки все залежить від якісних характеристик спільно діючих сторін.

Поняття «інтеграція» в словнику іноземних слів трактується як об’єднання в ціле будь-яких частин, елементів. Інтеграція передбачає наявність загальних полів або сегментів, в яких взаємодія здійснюється в режимі керованих процесів, що є більш результативно.

Таким чином, в сучасному освітньому просторі взаємодія школи, сім’ї та громадських інститутів відбувається в форматі інтеграції і виходить на рівень корпоративної відповідальності за формування соціально-адаптивної особистості дитини.

Це виражено в стратегічних нормативних документах системи освіти РК. — Зробити порівняльний аналіз НПБ по інтеграції школи і сім’ї

Національний план дій з розвитку функціональної грамотності школярів на 2012-2016 роки визначає в числі контекстних факторів розвитку функціональної грамотності школярів:

-модель управління школою;

-наявність доброзичливою освітнього середовища, заснованої на принципах партнерства з усіма зацікавленими сторонами;

-активна роль батьків у процесі навчання і виховання дітей

Далі вони знаходять свій розвиток і конкретизацію в ГОСО — 2012 уже на рівні понятійного апарату:

— «Освітня галузь» — частина освітнього стандарту, що включає набір знань, практичних навичок і умінь, що забезпечують фізичне, інтелектуальне, моральне, естетичне, комунікативне і соціальний розвиток школярів;

— «Освітня траєкторія» — МЕХАНІЗМ ІНТЕГРАЦІЇ:

1) безперервний процес розвитку дитини, який намічає педагог спільно з батьками та іншими фахівцями для досягнення певної мети.

У модель управління школою вводиться Опікунська рада — виборний орган, який є формою колегіального управління загальноосвітньої організацією.

2) Стандартом закріплюються конкретні дії, що вимагають колегіального прийняття управлінських рішень:

  • П. 34. «Вибір учнями напрямки передпрофільне навчання на рівні основного середньої освіти та профільного навчання на рівні загальної середньої освіти здійснюється за участю батьків і опікунської ради»
  • П. 67: «Організація суспільно-корисної праці, проведення трудової практики в обсязі навчального навантаження учнівського компонента типового навчального плану здійснюється за участю опікунської ради або батьківського комітету».

Критерії вимірювання особистісних результатів свідчать про пріоритети формування соціально-адаптивної та соціально-активної особистості школяра:

-Здатність до самоосвіти, самореалізації і творчої праці;

-уваженіе до старшого покоління і турботі про молодших, прояві доброти і чуйності до інших;

-вміння адекватно оцінювати особливості соціального середовища, протистояти антигромадських явищ, деструктивних дій — ідеологічного, протиправного і релігійного характеру.

Таким чином, інтеграційний підхід до побудови взаємодії діяльності школи, сім’ї та громадських організацій сприяють як умова соціалізації особистості дитини.

Організація єдиного виховного простору в школі і сім’ї з включенням виховних можливостей соціуму підсилює соціальну спрямованість виховання.

Включеність педагогів, батьків і фахівців з різних інститутів громадянського суспільства дозволяє створити спадкоємність і безперервність соціалізації дитини в основних сферах його життєдіяльності.

Система освіти позиціонується з точки зору забезпечення конституційного права дитини на освіту в умовах варіативності надання освітніх послуг, зміцнення партнерських взаємовідносин з активним включенням навчається в соціум.

Провідна роль і пріоритет відповідальності за формування особистості дитини закріплюється за сім’єю.

Інтеграція школи, сім’ї і соціуму розглядається як контекстний фактор формування функціональної грамотності школяра, що забезпечує спадкоємність і безперервність його соціалізації.