Вростання плаценти в сечовий міхур


Камені в нирках, Сечовий міхур / Суббота, Октябрь 28th, 2017
Ротару :В 70 лет выгляжу на 45 благодаря простой методике...
Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...
Алкоголику вместо кодирования подсыпьте незаметно 3-4 капли обычной…
Соломія Вітвіцька: живіт втягнувся за добу, вийшло 22 кг жиру! Їла це ...
Заросли папиллом на шее и в подмышках - признак наличия у вас...

Вростання плаценти в сечовий міхур

01.02.2018

Вростання плаценти

Вростання плаценти в сечовий міхурУ гінекологічній практиці дуже часто зустрічається така патологія, як вросла плацента. У нормі між плацентою і маткою розташовується децидуальної оболонка. Але є варіанти, коли ворсинки хоріона вростають в базальнумембрану. При вросла плаценті ворсинки повністю проростають в слизову матки, доходять до м’язового шару, потім проростають там. Багато лікарів вважають, що вростання плаценти в оболонку матку відбувається через зниження реактивності децидуальної оболонки. Розглянемо докладніше, хто найбільше схильний до такої акушерської патології.

Вростання війок в м’язовий шар матки спостерігається в таких ситуаціях:

Дегенеративні зміни слизової внаслідок важких післяпологових та післяабортивного процесів, які супроводжувалися септическими ускладненнями. Рубцеві освіти після оперативних втручань на слизовій. Можливий варіант ще при нестачі ферментних систем в межах децидуальної оболонки, а вони перші, хто перешкоджає вростання ворсин в м’язовий апарат матки.

Кесарів розтин, як сприяючий чинник

За статистикою з кожним роком все більше і більше зростає кількість пологів за допомогою кесаревого розтину. А Жінки, у яких в анамнезі було оперативне втручання, автоматично потрапляють в групу ризику цієї патології . У них найчастіше діагностують вростання плаценти в рубець. Чим воно небезпечне? Особливої небезпеки вона не представляє, якщо ви про це вже знаєте. Просто тактика ведення вас у доктора буде дещо інша. Ви повинні будете ходити на УЗД кожні два тижні, щоб не пропустити нічого.

Інша ж ситуація, якщо жінка народжувала природним шляхом, у неї були розриви, які в подальшому перетворилися в рубці. Після пологів дуже невелика кількість жінок проводять влагалищную УЗД. І при другій вагітності можуть виникати проблеми. У місці рубця погане кровопостачання, пошкоджена слизова. Але може бути так, що після запліднення клітина закріпилася саме на тому місці. У зв’язку з такими умовами вижити вона не може і відбувається зрив вагітності в першому триместрі. Це завжди дуже болісно для жінки, як морально, так і фізично, так як чистка порожнини матки обов’язкове. Вона проводиться під наркозом, але потім відчуття дуже хворобливі. Не виключається і той варіант, що під час чищення можна зачепити живлять матку судини, а це чревате наслідками. Маткова кровотеча єдине, яке дуже складно, практично нереально, зупинити швидко і без величезних зусиль лікарів.

Клінічні прояви

Вростання плаценти в матку має свою клінічну симптоматику. Клінічна картина буде залежати від того, яка частина плаценти відокремилася від матки. Якщо відділення її відсутній на всьому протязі, клінічного прояву і кровотечі спостерігатися не буде. Але частіше буде відбуватися наступна ситуація. Частина плаценти відокремлюється від матки, судини ушкоджуються, виникає кровотеча, а скорочень матки недостатньо для спазму судин. Якщо в цей момент правильно не діагностована кровотеча, у пацієнтки може виникнути геморагічний шок.

Діагностика

Зрозуміти, чи може плацента врости або вже вросла, нам допоможе УЗД, МРТ або кольорова доплерографія.

Кожен з цих методів дає нам побачити цю патологію ще в допологовому періоді. Що це нам дає? Ми зможемо ретельно підготуватися до моменту пологів. Сформулювати правильну тактику ведення хворої, вибрати оптимальний варіант оперативного втручання, адекватно проводити контроль крововтрати.

При ультразвуковому дослідженні ми можемо побачити плацентарні судини на передній стінці матки, що дозволить нам оцінити обсяг крововтрати.

Магнітно-резонансна терапія дозволить нам побачити обсяг вросла плаценти і можливе вростання плаценти в задню стінку сечового міхура, що згодом дасть більш ясну картину з приводу оперативної тактики.

Лікування

Чому плацента вростає, хто найбільше схильний до даної аномалії і як діагностувати, трохи розібралися. Але що щодо лікування?

Єдиним варіантом розродження при даній ситуації є кесарів розтин.

Якщо пологи другі, то розріз проводять по зарубцевавшейся тканини. Тобто трансабдоминальное витяг дитину традиційним методом. Але все більше в роботу входить новий для нашої країни метод розродження — донне кесарів розтин. Цей метод вже 12 років використовують в Америці. Рекомендується жінкам з метою безпечного вилучення дитини і мінімальною втратою крові. Але це питання буде вирішувати виключно хірург, з урахуванням всіх індивідуальних особливостей жінки.

Профілактика

Вростання плаценти в сечовий міхур Для профілактики можливих ускладнень після пологів рекомендовано проведення УЗД органів малого таза

Для того щоб не стикатися з подібними ситуаціями, при першій вагітності звертайте увагу з приписами доктора. А найголовніше, після пологів, незалежно від того, як ви народжували, пройдіть повний огляд гінеколога і зробіть вагінальне УЗД. Це потрібно в першу чергу вам самим.

Вростання предлежащей плаценти

Це рідкісне ускладнення, яке зустрічається з частотою 1. 3000-5000 пологів.

Разом з тим відсоток даної патології зростає зі збільшенням кількості пологів шляхом кесаревого розтину (частота вростання предлежащей плаценти залежить від кількості цих операцій в анамнезі). Існує три ступеня патологічного прикріплення плаценти:

    Accreta — щільне прикріплення, при якому немає межі між компактним шаром децидуальної оболонки і ворсин хоріона; increta — вростання плаценти, при якому ворсинихоріона проникають в м’язовий шар матки; percreta — вростання плаценти, при якому ворсинихоріона проникають в міометрій, досягаючи серозної оболонки матки.

Кровотечі в ході кесаревого розтину при вростання плаценти можуть бути швидкими, масивними і не піддаються звичайній терапії. У більшості випадків такі операції закінчуються гістеректомією, найчастіше екстирпацією матки, т. К. Джерелом кровотечі може бути не тільки нижній матковий сегмент, але і шийка матки. Деякі лікарі використовують під час операції різні компресійні шви для зупинки кровотечі. Якщо вростання плаценти діагностовано до початку родової діяльності, можна виконати класичне кесарів розтин; розріз в такому випадку проходить поза дільницею прикріплення плаценти. Якщо плаценту не відокремлюють рукою або не відбувається спонтанного часткового її відділення, кровотечі не буде. В такому випадку розріз на матці зашивають, а плаценту залишають в матці, потім відбуваються процеси її дегенерації і мимовільного відділення. Деякі лікарі для прискорення цих процесів вводять метотрексат. Однак цей консервативний метод небезпечний високим ризиком розвитку сепсису і кровотечі. Можливість застосування такого методу розглядають тільки при наполегливому бажанні пацієнтки зберегти репродуктивну функцію.

Ротару :В 70 лет выгляжу на 45 благодаря простой методике...
Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...
Алкоголику вместо кодирования подсыпьте незаметно 3-4 капли обычной…
Соломія Вітвіцька: живіт втягнувся за добу, вийшло 22 кг жиру! Їла це ...
Заросли папиллом на шее и в подмышках - признак наличия у вас...

Іншим рідкісним прикладом вростання плаценти є інвазія. Залежно від розмірів ділянки вростання виконують резекцію стінки сечового міхура, потім його вшивають. Вкрай важливо ідентифікувати гирла сечоводів. Інший альтернативний метод — резекція ділянки матки, прилеглого до сечового міхура, гістеректомія над цією ділянкою і прошивання залишків стінок матки для гемостазу. Випадки вростання плаценти в стінку сечового міхура найбільш підходять для консервативного методу лікування.

При виявленні вростання плаценти або високу ймовірність цієї патології доцільно перед пологами провести передопераційну нормоволемічної гемодилюцію. Цей метод полягає у взятті у вагітної за 1 год до запланованої операції близько 1000 мл крові в окремий герметичний пакет з антикоагулянтом. Одночасно для поповнення обсягу крові проводять інфузію 3000 мл розчинів кристалоїдів. Під час операції проводять Аутогемотрансфузія заздалегідь заготовленої крові пацієнтки. У подібних випадках після гемодилюції відбувається втрата крові, яку заповнюють цільною кров’ю. Все частіше стали використовувати метод апаратної реінфузії аутологічної крові. Іншим превентивним методом є катетеризація внутрішніх клубових артерій до проведення оперативного втручання. За свідченнями виконують емболізацню, що знижує необхідність в переливанні препаратів крові і зменшує частоту виконання гістеректомії.

    Все про вагітність Аналізи і дослідження під час вагітності Здоров’я під час вагітності Календар вагітності, вагітність по тижнях Харчування вагітних Фізкультура під час вагітності Проблеми під час вагітності Підготовка до народження дитини Аналізи

Кесарів розтин — хірургічна процедура, що дозволяє витягти дитину через розріз на животі, а не через піхву.

Це психічне захворювання з глибоким зниженням настрою і поведінки. …

Після досягнення статевої зрілості у кожної жінки 1 раз на місяць відбувається овуляція…

В даний час у молодих сімей все більше актуальною стає проблема безпліддя.

Істинне вростання плаценти (placenta accreta). консервативна терапія

Курцер М. А. Бреслава І. Ю. Лукашина М. В. Штабніцкій А. М. Алексєєва Т. В. Платіцин І. В. Землянська Е. А.

Наведено спостереження успішного консервативного лікування 2 пацієнток з істинним вростанням плаценти. У обох пацієнток мали місце передлежання плаценти і рубець на матці після кесаревого розтину. Вростання плаценти діагностовано під час вагітності при ехографії і магнітно-резонансної томографії. З урахуванням діагнозу було прийнято рішення про проведення донного кесаревого розтину з подальшою емболізація маткових артерій. Плацента залишена in situ. В післяопераційному періоді виконана відстрочена повторна емболізація маткових артерій. Після часткової експульсіі плаценти залишки плацентарної тканини видалені шляхом вискоблювання і гістероскопії. При динамічному спостереженні у пацієнток відбулося повне відновлення менструальної функції.

Читати статтю в
Бібліотеці Лікаря

Література

1. Айламазян Е. К. Рєпіна М. А. Кузьміних Т. У. Ще один погляд на проблему акушерських кровотеч // Журн. акуш. і дружин. бол. — 2008. — № 3. — C. 3-11.
2. Angstmann T. Gard G. Harrington T. et al. Surgical management of placenta accreta: a cohort series and suggested approach // Am. J. Obstet. Gynecol. — 2010. — Vol. 202. — P. 38-39.
3. Arulkumaran S. Ng CS Ingemarsson I. et al. Medical treatment of placenta accreta with methotrexate // Acta Obstet. Gynecol. Scand. — 1986. — Vol. 65, № 3. — P. 285- 286.
4. Chan BCP Lam HSW Yuen JHF et al. Conservative management of placenta previa with accreta // Hong Kong Med. J. — 2008. — Vol. 14 — P. 479-484.
5. Clement D. Kayem G. Cabrol D. Conservative treatment of placenta percreta : a safe alternative // Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol. — 2004. — Vol. 114. — P. 108-109.
6. Flood KM Said S. Geary M. et al. Changing trends in peripartum hysterectomy over the last 4 decades // Am. J. Obstet. Gynecol. — 2009. — Vol. 200. — P. 632.el-632.e6.
7. Henrich W. Surbek D. Kainer F. et al. Diagnosis and treatment of peripartum bleeding // J. Perinat. Med. — 2008. — Vol. 36, № 6. — P. 467-478.
8. Kayem G. Davy C. Goffinet F. et al. Conservative versus extirpative management in cases of placenta accreta // Obstet. and Gynecol. — 2004. — Vol. 104. — P. 531-536.
9. Kent A. Management of placenta accreta // Rev. Obstet. Gynecol. — 2009. — Vol. 2, № 2. — P. 127-128.
10. Kotsuji F. Nishijima K. Kurokawa T. et al. Usefulness of the transverse uterine fundal incision for placenta previa // Abstracts of the XXII European congress of perinatal medicine. — Granada, 2010. — P. 618.
11. Lam H. Pun TC Lam PW Successful conservative management of placenta previa accreta during caesarean section // Int. J. Gynecol. Obstet. — 2004. — Vol. 86. — P. 31-32.
12. Mussalli GM Shah J. Berck DJ et al. Placenta accreta and methotrexate therapy: three case reports // J. Perinatol. — 2000. — Vol. 20. — P. 331-334.
13. Ophir E. Singer-Jordan J. Odeh M. et al. Abnormal placental invasion — a novel approach to treatment case report and review // Obstet. Gynecol. Surv. — 2009. — Vol. 64, № 12. — P. 811-822.
14. Palacios Jaraquemada JM Pesaresi M. Nassif JC et al. Anterior placenta percreta: surgical approach, hemostasis and uterine repair // Acta Obstet. Gynecol. Scand. — 2004. — Vol. 83. — P. 738-744.
15. Palacios Jaraquemada JM Bruno CH MRI in 300 cases of placenta accereta: surgical correlation of new findings // Acta Obstet. Gynecol. Scand. — 2005. — Vol. 84. — P. 719-727.
16. Son G. Kwon J. Cho H. et al. A case of placenta increta presenting as delayed postabortal intraperitoneal bleeding in the first trimester // J. Korean Med. Sci. — 2007. — Vol. 22. — P. 932-935.
17. Sumigama S. Itakura A. Ota T. et al. Placenta previa increta / percreta in Japan: a retrospective study of ultrasound findings, management and clinical course // J. Obstet. Gynecol. Res. — 2007. — Vol. 33, № 5. — P. 606-611.
18. Thia EWH Tan L.-K. Devendra K. et al. Lessons learnt from two women with morbiditly adherent placentas and a review of literature // Ann. Acad. Med. Singapore. — 2007. — Vol. 36. — P. 298-303.
19. Timmermans S. van Hof AC Duvekot JJ Conservative management of abnormally invasive placentation // Obstet. Gynecol. Surv. — 2007. — Vol. 62, № 8. — P. 529-539.
20. Tong SYP Tay KH Kwek YCK Conservative management of placenta accreta : review of three cases // Singapore Med. J. — 2008. — Vol.49, № 6. — P. e156-e159.
21. Vazquez JA Rivera GV Higareda SH et al. Obstetric hys terectomy. Incidence, indications and complications // Ginecol. Obstet. Mex. — 2008. — Vol.76, № 3. — P. 156-160.
22. Yamasmit W. Chaithonqwongwatthana S. Risk factors for cesarean hysterectomy in tertiary center in Thailand : A case-control study // J. Obstet. Gynecol. Res. — 2009. — Vol. 35, № 1. — P. 60-65.
23. Yi KW Oh M.-J. Seo T.-S. et al. Prophylactic hypogastric artery ballooning in a patient with complete placenta previa and increta // J. Korean Med. Sci. — 2010. — Vol. 25. — P. 651-655.

Про авторів / Для кореспонденції

Курцер Марк Аркадійович, д-р мед. наук, проф. головний акушер-гінеколог Департаменту охорони здоров’я Москви, головний лікар ГУОЗ Центр планування сім’ї та репродукції Департаменту охорони здоров’я Москви
Адреса: 117209, Москва, Севастопольський просп. д. 24а
Телефон: (8-495) 718-20-70
Е-mail: cfp @ list. ru

Схожі статті